У 1960 році знаменитий Ференц Пушкаш записав у свій актив покер за "Реал" у фінальному матчі Кубку європейських чемпіонів, а у чвертьфіналах двох попередніх розіграшів таке ж вдалося іншому нападнику "вершкових" - Альфредо ді Стефано. А от в сучасному пантеоні Ліги чемпіонів тепер - разом з Мессі - налічується аж шість таких майстрів.
Андрій Шевченко
(23.11.2005, "Фенербахче" - "Мілан" 0:4)
Для "Мілана" у 2005 році Стамбул став містом, де він зазнав одного з найбільших розчарувань і пережив вельми приємні хвилини. Спочатку, в травні, у столиці Туреччини "россонері" програли фінал Ліги чемпіонів "Ліверпулю", а шістьма місяцями пізніше святкували один з найпам'ятніших виграшів, багато в чому завдяки Андрію Шевченку. Український нападник навесні не реалізував вирішальний пенальті у фіналі, тому саме "Ліверпуль" завоював Кубок чемпіонів. Проте він реабілітувався на "Шюкру Сарачоглу" того ж року, забивши місцевому "Фенербахче" чотири "сухі" голи, три з них - у другому таймі. Сам Шевченко прокоментував своє досягнення наступним чином: "Я б краще забив по одному вирішальному голу в чотирьох різних іграх, ніж чотири - у одній."
Руд ван Ністелрой
(03.11.2004, "Манчестер Юнайтед" - "Спарта" Прага 4:1)
Присутність у цьому списку колишнього форварда збірної Нідерландів не випадкове, адже ван Ністелрой 56 разів відзначався в Лізі чемпіонів УЄФА. Наразі він посідає друге місце у реєстрі найкращих бомбардирів турніру, поступаючись Раулю Гонсалесу десятьма голами. Забивши рекордні 12 м'ячів під час попередньої кампанії, голландець у наступному сезоні був безжальним до оброни "Спарти". Спочатку він двічі замкнув подачі своїх партнерів, а згодом - реалізував пенальті. Нарешті, вже у компенсований час оформив покер. "Це просто неймовірно, - сказав після гри наставник "МЮ" Алекс Фергюсон. - Він має один з найкращих ударів, що я бачив. Усім великим форвардам подобалося грати на євроарені - Кройфф, Ді Стефано, Мюллеру - і Руд також насолоджується цим".
Дадо Пршо
(05.11.2003, "Монако" - "Депортиво" 8:3)
Пршо потрапив у основний склад "Монако" через травму Фернандо Морієнтеса та скористався своїм шансом сповна. Форвард збірної Хорватії на свій 29-й день народження оформив найшвидший покер у Лізі чемпіонів. На це йому знадобилося 23 хвилини. Забивши свій перший м'яч на 26-й хвилині, ще до перерви Дадо тричі відзначився у воротах суперника, а після відпочинку забив четвертий гол. "Пршо показав фантастичну гру, - сказав тоді UEFA.com півзахисник монегасків Жером Ротен. - Безперечно, нас турбувала відсутність Морієнтеса, але ми продемонстрували, що в команді є гравці, спроможні впоратися з ситуацією". Тоді, демонструючи надзвичайну гру, французький клуб дійшов до фіналу Ліги чемпіонів, а поєдинок проти іспанців досі залишається найрезультативнішим в історії турніру.
Сімоне Індзагі
(14.03.2000, "Лаціо" - "Олімпік" 5:1)
Більшу частину кар'єри Сімоне Індзагі перебував у тіні свого старшого брата - Філіппо. Однак, Індзагі-молодший вийшов на авансцену в сезоні-1999/2000, коли допоміг "Лаціо" здобути друге скудетто та дістатися чвертьфіналу Ліги чемпіонів УЄФА. Свої хвилини слави Сімоне пережив у поєдинку 1/8 фіналу проти марсельського "Олімпіка". В тій грі нападник оформив покер, хоча міг і більше, але не реалізував пенальті та змарнував дві чудові нагоди. Потім Індзагі-молодший розписувався у воротах "Челсі" та "Валенсії", забивши дев'ять голів в 11 матчах турніру. Та це не врятувало його команду від вильоту на стадії чвертьфіналу після боротьби з левантійцями.
Марко ван Бастен
(25.11.1992. "Мілан" - "Гетеборг" 4:0)
У своєму передостанньому поході за Кубком європейських чемпіонів Марко ван Бастен подарував фанатам "Мілана" ще одну легенду про себе. Голландський нападник у тому сезоні відзначився покером в матчі Серії А проти "Наполі". Цей трюк він повторив й у єврокубковому поєдинку із "Гетеборгом". Особливо запам'ятався третій гол нападника, забитий ударом "ножицями" через себе. Майстер-клас у матчі зі шведами став своєрідною прелюдією для визнання ван Бастена найкращим гравцем Європи. Згодом Марко отримав третій "Золотий м'яч", повторивши досягнення свого співвітчизника Йоханна Кройффа та француза Мішеля Платіні.